Портфоліо

Державний навчальний заклад «Подільський центр професійно-технічної освіти»

Картка обліку об’єкта передового педагогічного досвіду

Тема (проблема) досвіду: Особистісно- орієнтоване навчання на уроках математики.

Прізвище, ім’я, по-батькові носія досвіду: Барабаш

Ірина Олексіївна

Рік народження: 1968 р.

Освіта: вища.

Фах: вчитель математики і фізики.

Посада: викладач математики.

Педагогічний стаж: 25 років.

Наслідки останньої атестації: «Спеціаліст вищої категорії,старший викладач»

Роки вивчення та рік оформлення досвіду: 2010-2013рр., 2014р.

Актуалізація досвіду: Метою фахової діяльності педагога є створення умов для свідомої орієнтації учнів у сучасному світі, суспільстві, формування в них відповідної активної соціальної та громадянської позиції, підвищення рівня духовної культури учнів, культури спілкування й діяльності для сприяння їх соціалізації, активному включенню в соціально-політичне та економічне життя суспільства, свідомому вибору та підготовці до майбутньої професійної діяльності.

Визначення виду досвіду: за характером новизни – новаторський досвід.

Провідна педагогічна ідея досвіду: «Математика – це мова міркування, це наче мова й логіка разом, це знаряддя для міркування. У ній сконцентровані мислення багатьох людей» – так сказав американський фізик Р. Фейнман. Саме тому провідною ідеєю в педагогічній практиці є максимально розкрити перед учнями можливості застосування математичних знань. Якщо в процесі пізнання нового учні будуть виконувати розумові і практичні дії у відповідності з встановленими етапами процесу учіння, то можна стверджувати, що в навчанні створено умови для активізації пізнавальної діяльності учнів і осмислення ними процесу учіння.

Ні в кого не викличе сумнівів актуальність цього питання, адже активізація пізнання, мислення, навчання, логічного мислення – це запорука доброго засвоєння математичних знань. Учні, вивчаючи математику, повинні розуміти, що вивчати теореми, доводити їх, розв’язувати задачі потрібно не для того, щоб пам’ятати їх упродовж життя, адже з часом все одно це забувається, а для формування звички логічно мислити, шукати різні шляхи подолання життєвих труднощів.

Оскільки математика була, є і буде однією з найважливіших наук, яка не тільки формує просторове, логічне, абстрактне мислення, творчі здібності, чіткість і точність висловлювань, самостійність, а й виховує взаєморозуміння, взаємоповагу, вміння слухати один одного, почуття патріотизму, то вивченню цього предмету надається велике значення .

Математикою необхідно зацікавити учнів, навчити не просто сприймати інформацію, а наполегливо й активно оволодівати новими знаннями, приводити їх у чітку систему.

Опис досвіду:

Тема: Особистісно- орієнтоване навчання на уроках математики.

В процесі викладання важливе місце займає активізація пізнавальної діяльністі учнів, під час якої потрібно чітко викреслити мотив засвоєння знань з предмета, а також впроваджувати інші фактори заохочення до навчання. Учитель повинен пам’ятати, кожен урок має бути цікавим і зрозумілим для учнів, тому велику увагу слід приділяти формуванню й розвитку пізнавальної діяльності.

В процесі вивчення того чи іншого предмету дитина повинна бути активним учасником, у неї має виробитись внутрішня потреба постійно здобувати нові знання, прагнути і вміти вчитися.

Необхідними умовами формування пізнавального інтересу учнів є:

1) створення таких ситуацій, в яких учням потрібно розібратися самому, прийняти деяке рішення, відстояти свою точку зору;

2) проведення навчального процесу на оптимальному рівні розвитку учнів. Діти повинні вчитися узагальнювати, відшукувати закономірності, аналізувати, виділяти головне, логічно будувати відповідь. Ці способи пізнавальної діяльності дозволяють швидко в різних умовах використати набуті знання і за рахунок попередніх набувати нових.

3) позитивна, емоційна атмосфера навчання, яка пов’язана з діяльністю і спілкуванням. Кожна людина не зупиняється на досягнутому, вона хоче бути розумнішою, кращою. Саме прагнення не зупинятися створює почуття власної гідності, гарний настрій.

4) доброзичливість в навчальному процесі, що є необхідною умовою того, щоб дитина хотіла досягати вершин, пізнаючи щось нове.

Тому на своїх уроках я намагаюсь знаходити індивідуальний підхід до кожного учня, використовувати різні форми і методи активізації пізнавальної діяльності учнів: створення проблемних ситуацій, введення елементів гри, нестандартні уроки, а також особливу увагу звертаю на інтерактивні методи навчання. Також систематично здійснюю інтеграцію навчальної діяльності. Щоб зацікавити учнів, пов’язую математичні знання з іншими науками, зокрема з фізикою, економікою, хімією.

У своїй роботі застосовую інтегровані уроки. На інтегрованому уроці кожен викладач розкриває певну частину теми. Може виникнути дискусія, в ході вирішення якої знаходиться істина. Такі уроки приносять користь не лише учням, а й викладачам. Спілкуючись з колегами, відкриваєш нові факти і збільшуєш багаж знань. Уроки «Паралельне перенесення», «Симетрія», «Гомотетія» проводжу у формі інтегрованого уроку. Це дозволяє учням глибше опанувати тему.

Переваги таких уроків в тому, що вони демонструють зв'язки математики з іншими знаннями людини. На такому уроці вчитель-математик і вчитель спеціальних дисциплін подають суть того, що вивчається зі своєї, специфічної для кожного предмета, точки зору.

Учнів зацікавлює присутність кількох вчителів на уроці. Психологія учня краще сприймає короткочасні повідомлення, відмінні за формою викладу та джерелом подачі. Особливості спілкування з учнями кожного викладача перетворює урок на евристичну бесіду з глибоким та детальним поясненням незрозумілого.

Велике значення у формуванні пізнавальної активності учнів має самостійна робота. Виконуючи самостійну роботу, учні активно оперують набутими знаннями, уміннями і навичками, розвивають пошукову діяльність. Залежно від того, яка мета самостійної роботи, я пропоную учням різні форми робіт: самостійна робота з підручником, з картками-підказками (на уроках формування нових знань), навчальні самостійні роботи (на уроках закріплення вивченого), контролюючі самостійні роботи (на уроках перевірки знань і навичок). Важливе місце в моїй роботі посідають контролюючі роботи у формі тестів, оскільки це дуже актуально при підготовці учнів до ЗНО. (Додаток 1)

Для того, щоб учні вчилися з цікавістю, активно навчаючи один одного, на своїх уроках я використовую групові форми роботи. Працюючи в групі, сильні учні краще розкривають свої можливості при розв’язанні різнорівневих завдань, організаторські здібності. Поруч з цим слабші відчувають підтримку товаришів, вільніше і впевненіше почуваються, включаються до роботи всієї групи. Для покращення засвоєння матеріалу і його практичного застосування як різновид роботи в групах використовую парну взаємодопомогу типу «сильний допоможе слабшому».

Активізує пізнавальну діяльність учнів і диференціація навчання. Я вважаю, що коли дітям на контрольну чи самостійну роботу вчитель пропонує завдання різної складності, слабші учні спочатку вибирають завдання нижчого рівня складності, але з часом у них виникає потреба більше і наполегливіше вчитися, щоб бути на одному рівні з сильними учнями. Те саме можна сказати про роботу учнів у різнорівневих групах.

Розв’язування вправ різними способами – дієвий засіб розвитку творчого мислення учнів. При цьому учні вчаться вибирати найбільш раціональний, оригінальний, красивий розв’язок. Так, при вивченні теми «Тригонометричні рівняння» , пропоную учням розв’язати рівняння

5cosx+12sinx=13

різними способами, а саме: зведення до однорідного, введення допоміжного аргументу, використання універсальної тригонометричної підстановки і вибрати для себе найбільш доступний.

Періодично проводжу математичні диктанти. Вони привчають дітей уважно стежити за мовою вчителя, відразу включатися у виконання завдання, сприяють виробленню певного ритму роботи. Математичні диктанти можуть застосовуватися у всіх класах для різних дидактичних цілей, проте є завжди засобом активізації уваги учнів.

Важливе місце в навчальному процесі займають домашні завдання, тому пропоную їх нестандартно: математичні ребуси, вікторини, кросворди, що дає можливість самостійно опрацьовувати додаткову літературу (на яку акцентує увагу вчитель), вести пошукову роботу в світовій мережі Інтернет, навчитись узагальнювати, робити правильні висновки, складати, оформляти різного типу роботи.(Додаток 2)

Як висновок зазначу, що вчитель на уроках повинен створювати такі умови, у яких в учня виникли б мотиви до навчальної діяльності, щоб він почав діяти. І тоді, якщо сама ця діяльність викличе в нього інтерес, задоволення, радість, азарт, то можна сподіватися, що в дитини поступово виникне потреба в такій діяльності, а ,отже, формується стійкий пізнавальний інтерес до неї.

Додаток 1

Тестові завдання

• Тестова самостійна робота на тему «Елементи статистики»

1. Мода – це

а) найбільше значення частоти;

б) середнє арифметичне всіх значень вибірки;

в) значення варіанти, яка зустрічається найчастіше.

2. Відносна частота – це

а) відношення значення варіанти до частоти;

б) відношення значення варіанти до об’єму вибірки;

в) відношення частоти до об’єму вибірки.

3. Варіанта – це

а) одне із значень елементів вибірки;

б) кількість елементів вибірки;

в) впорядкована множина елементів вибірки.

4. Розмах вибірки – це

а) середнє арифметичне найбільшого і найменшого значень вибірки;

б) різниця між найбільшим і найменшим значенням частоти;

в) різниця між найбільшим і найменшим значенням вибірки.

5. Середнє значення вибірки – це

а) середнє арифметичне всіх значень вибірки;

б) серединний елемент у вибірці;

в) середнє арифметичне частот.

6. Полігон частот має вигляд

а) східчастої фігури;

б) множини точок координатної площини;

в) ламаної.

7. Щоб побудувати гістограму, потрібно мати

а) дискретний розподіл;

б) інтервальний розподіл;

в) варіаційний ряд.

8. Мода вибірки 3, 1, 0, 2, 1, 4, 5, 3, 1, 1 дорівнює

а) 4; б) 1; в) 3.

9. Мода вибірки 5, 1, 5, 2, 3, 1, 4, 6 дорівнює

а) 5; б) 5 і 1; в) 6.

10. Медіаною вибірки 5, 1, 7, 3, 4, 8, 4 є

а) 3; б) 4; в) 3,5.

11 . Медіаною вибірки 5, 4, 3, 2, 1, 1, 1, 4 є

а) 1; б) 2 або 3; в) 2,5.

• Тестова контрольна робота ( Геометрія. Об’єми тіл обертання )

Варіант 1

1. Площа бічної поверхні циліндра – 24π см², а його об’єм – 48π см³. Знайти його висоту.

а) 4см; б) 3см; в) 2см; г) 1см.

2. Осьовий переріз конуса – прямокутний трикутник з гіпотенузою 12 см. Знайти об’єм конуса.

а) 72π см³; б) 216π см³; в) 144π см³; г) 36π см³.

3. Довжина великого кола кулі дорівнює 6π см. Знайти об’єм кулі.

а) 108π см³; б) 36π см³; в) 9π см³; г) 12π см³.

4. В основі циліндра проведено хорду, що стягує дугу γ. Відрізок, який сполучає центр іншої основи з серединою цієї хорди, дорівнює m і утворює з площиною основи кут β. Знайти об’єм циліндра.

5 Площа основи конуса – 9π см², а повна поверхня – 24π см². Знайти об’єм конуса.

6. В основі конуса проведено хорду довжиною b, яку видно з вершини конуса під кутом β. Кут при вершині осьового перерізу дорівнює φ. Знайти об’єм вписаної в конус кулі.

Варіант 2

1. Об'єм циліндра дорівнює 8πсм³, а його висота – 2см. Знайти діагональ осьового перерізу.

а) 6см; б) 8см; в) 10см; г) 12см.

2. Осьовий переріз конуса – прямокутний трикутник з катетом 6см. Знайти об’єм конуса.

а) 18π см³; б) 14π см³; в) 54π см³; г) 36π см³.

3. Площа поверхні кулі дорівнює 36π см². Знайти її об’єм.

а) 108π см³; б) 36π см³; в) 9π см³; г) 12π см³.

4. В основі циліндра проведено хорду, яку видно з центра цієї основи під кутом β. Відстань від центра основи до хорди дорівнює b. Відрізок, який сполучає центр однієї основи з точкою кола іншої основи, утворює з площиною основи кут φ. Знайти об’єм циліндра.

5. Висота і твірна конуса відносяться як 4:5, а об’єм конуса дорівнює 96π см³. Знайти площу повної поверхні конуса.

6. В основі конуса проведено хорду довжиною b, яку видно з центра основи конуса під кутом β. Твірна конуса нахилена до основи під кутом φ. Знайти об’єм описаної навколо конуса кулі.

Презентація: "Досвід роботи"