Публікації

Методичний посібник "Початки теорії ймовірностей у задачах Збірник задач"

Комбінації геометричних тіл та фігур (Модуль з теми: «Геометричні тіла. Об’єми та площі поверхонь геометричних тіл»)

Стаття
Нестандартний початок уроку математики як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів ПТНЗ

Праця вчителя – постійний творчий пошук. Математику люблять одиниці, хочуть знати десятки, а навчити треба всіх.

Чи цікаво учням на уроці? Чи люблять вони вчитися? На ці запитання не можна відповісти напевне. Іноді учні йдуть на урок із задоволенням. Іноді без нього. Як зацікавити учнів? Як привернути їхню увагу до свого предмета? Звичайно тим, що вони слухатимуть із зацікавленням, тим, що вони робитимуть із задоволенням.

Організація активної участі учнів на уроці є важливою методичною проблемою. Вона не повинна забирати багато часу, тому учнів бажано залучати до навчально-пізнавальної діяльності з першої хвилини уроку. Для цього початок уроку має бути динамічним, давати учням заряд енергії, бадьорості, діловитості. Урок починається так: взаємне вітання вчителя й учнів; перевірка відсутніх; перевірка зовнішнього стану приміщення; перевірка робочих місць та зовнішнього вигляду учнів; організація уваги. Необхідною умовою формування будь-яких умінь є прагнення самого учня до пізнання.

Допомагає в пошуках побудови початку уроку усвідомлення того, що складність, доступна для сприйняття учнями, та новизна - основні причини цікавості.

Учні швидко звикають до одного методу викладання та втомлюються від однобічної організації їх діяльності на уроці, а новий початок дозволить уникнути цього, навіть якщо вся остання частина уроку побудована традиційно.

Наведу лише деякі варіанти початку уроку, які використовую.

1.Пропонується задача, яку можна розв’язати тільки опираючись на життєвий досвід учнів, на їх кмітливість.

2. Пропонується задача на тренування пам’яті, спостережливості, на пошук закономірностей за матеріалом, добре засвоєним учнями.

3. На дошці записані рівняння і відповіді до них, серед яких є як правильні, так і неправильні. Пропонується перевірити їх.

4. На дошці записаний розв’язок якого-небудь прикладу або задачі з традиційними, найбільш повторюваними помилками. Пропонується здійснити перевірку кожного логічного кроку розв’язання.

5.На дошці дано креслення до задачі підвищеної складності та методом «мозкового штурму» здійснюється пошук її розв’язування.

6.Перед кожним учнем лежить чистий аркуш паперу. Після пояснення нової теми уроку, викладач повідомляє, що в кінці уроку буде проведена перевірочна робота на 10-15 хвилин, що дозволяє за максимально короткий час перевірити знання, набуті на уроці.

7.Робота в парах. На дошці записані запитання, відповіді на які допоможуть краще закріпити ключові моменти доведення найбільш важкої для сприйняття учнями теореми та краще їх запам’ятати. Учням-сусідам по партах пропонується на окремому листку зробити креслення до теореми та розбити на частини її доведення, послідовно відповідаючи на запитання вчителя.

8.Обговорюються різні способи розв’язання задачі, заданої додому.

Як правило, це задача, розв’язання якої потребує дослідницької роботи. Вона повинна бути незвичною, цікавою, але доступною для сприйняття всіма учнями.

9. Якщо додому було задано математичний кросворд, то природно розпочати урок із зачитування найбільш вдалих робіт.

10.На дошці виконані креслення до задач, заданих додому. По готовим кресленням коментується їх розв’язання.

11.Урок розпочинають так звані «солісти». Так називають учнів, яким потрібно «захистити» розв’язання домашніх задач. Розв’язання записується на дошці до уроку. При призначенні «солістів» враховується складність задач. Інколи для розв’язання однієї задачі «солістами» призначаються декілька учнів. Інші учні у цей час слідкують за грамотністю, послідовністю розв’язання домашніх задач, міркують над різними способами розв’язання, вибирають найкращий та найоптимальніший.

Розвиток творчого, логічного мислення учнів на уроках математики забезпечується обґрунтованим поєднанням традиційних і активних методів навчання, ефективного підбору змісту навчального матеріалу, широкого використання проблемної ситуації з опорою на зону найближчого розвитку учнів, створення емоційно-доброзичливої пошукової атмосфери.
На уроках математики практикую різні прийоми, щоб формувати в дітей критичне та логічне, творче мислення. Розв’язуючи задачу, даю такі завдання – змінити умову таким чином, щоб вона розв’язувалась іншим способом. Вважаю також корисним перетворення простих задач у складні. Використовувати на уроці цікаві задачі та задачі-жарти, числові, геометричні головоломки, математичні ребуси, які формують в дітей критичне та логічне мислення, творчу уяву. В роботі використовую інноваційні форми занять: бінарні проблемні уроки, інсценування, інтерактивні уроки, тощо. Інноваційні методи сприяють більш високому рівню засвоєння матеріалу учнями.

Література

1. Інформаційно-методичний журнал „Школа2, № 6, червень 2006 р.
2. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. - 2007.
3. Науково-методичний журнал „Математика", № 30, жовтень 2007 р.
4. Науково-методичний журнал „Математика", № 13-14, травень 2007 р.